Пошук статті
|
|||
|
Кількість користувачів Сьогодні : 72 КількістьЗа місяць : 1404 статей : 1105 |
Тамм Євген Петрович
Тамм Євген Петрович [07.11.1918 с. Глиниця Льговського пов. Курської губ. – 10.01.1991, Харків] – бібліотекознавець, педагог, історик, один із фундаторів українського бібліотечного фондознавства, організатор бібліотечної освіти; кандидат історичних наук (1970), доцент (1971); 1963–1986 рр. – завідувач кафедри бібліотечних фондів і каталогів Харківського державного інституту культури (нині – Харківська державна академія культури, ХДАК). Народився в сім’ї агронома, естонця за походженням. На початку 1920-х рр. родина переїхала до Харкова. Навчався в Харківській середній школі № 36 (1926–1936). Після її закінчення вступив на історичний факультет Харківського державного університету ім. М. Горького (ХДУ, нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ХНУ). У вересні 1941 р. закінчив університет із відзнакою, здобувши кваліфікацію історика. Під час навчання в університеті займався спортом, брав участь у міських, республіканських і всесоюзних змаганнях із лижного спорту, неодноразово посідав призові місця в перегонах на дистанціях 10 і 20 км. У період німецької окупації Харкова брав участь в оборонних роботах у складі загонів народного ополчення, зокрема в спорудженні окопів на околицях міста. Щоб забезпечити родину, був змушений займатися «менкою» (міньбою) – обмінював одяг та предмети побуту на продукти харчування в навколишніх селах, ризикуючи бути схопленим поліцаями чи польовою жандармерією. Після визволення Харкова (23 серпня 1943 р.) був мобілізований до Червоної армії. У званні сержанта служив командиром відділення саперного батальйону Другого Українського фронту, брав участь у бойових діях на території Румунії, Угорщини та Чехословаччини. У жовтні 1945 р. Є. Тамма демобілізували. Деякий час він працював бібліотекарем у військовій частині. У вересні 1947 р. – липні1948 р. обіймав посади старшого викладача та виконувача обов’язків декана факультету бібліотекознавства Харківського державного бібліотечного інституту (ХДБІ, нині – ХДАК). Одночасно викладав у Харківському технікумі підготовки культурно-освітніх працівників (заклад розміщувався в одній будівлі з ХДБІ). Через перебування в окупованому Харкові в роки Другої світової війни йому заборонили викладати курс «Історія народів СРСР»і звільнили з роботи. За сприяння адміністрації та колег ХДБІ вступив на заочне відділення бібліотечного факультету, яке закінчив 1949 р., здобувши кваліфікацію бібліотекаря. За розподілом працював завідувачем методичного кабінету Станіславської обласної бібліотеки для дорослих (нині – Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка). Упродовж чотирьох років брав участь в організації бібліотечної роботи в області та методичному забезпеченні діяльності місцевих бібліотек. За дорученням Станіславського обкому КПУ, попри безпартійність, працював також лектором обласного лекційного бюро. Продовжував педагогічну діяльність, викладав бібліотечні дисципліни, публікував дописи в газеті «Прикарпатська правда». Залишив після себе в області позитивні спогади як вмілий фахівець, інтелектуал, лектор, що вільно володів розмовною й літературною українською мовою. Після повернення в Харків через сімейні обставини працював викладачем і головою предметної комісії в технікумі культурно-освітніх працівників. Від 1955 р. його професійна діяльність була пов’язана з кафедрою бібліотечних фондів і каталогів ХДБІ (від 1964 р. – Харківський державний інститут культури, ХДІК), де він працював до виходу на пенсію в липні 1990 р. За підтримки завідувача кафедри А. Ашукіна та викладачів Д. Кумок, Л. Котенко й інших опановував навчальні курси, удосконалював методику викладання, досліджував проблеми формування бібліотечних фондів. У 1963–1986 рр. очолював кафедру, після цього працював на посаді доцента. Брав участь у розробленні програмно-методичного забезпечення основних навчальних курсів, програм навчальної та виробничої практики, адаптованих навчальних планів підготовки бібліотечних фахівців. У період керівництва Є. Тамма кафедрою бібліотечних фондів і каталогів розвивалися її навчально-методична та науково-дослідна діяльність, підготовка викладацьких кадрів. Він брав участь у доборі молодих фахівців, які згодом стали відомими науковцями й педагогами, зокрема М. Васильченка, Є. Карачинської, Н. Кушнаренко, В. Мільмана, А. Соляник, В. Удалової та ін. Наукові інтереси Є. Тамма були зосереджені передусім на теорії та методиці формування бібліотечних фондів. Він одним із перших в Україні розпочав розроблення цілісної теорії бібліотечного фондознавства як складника бібліотекознавства. Підтримував розмежування навчального курсу «Організація бібліотечних фондів і каталогів» на дві самостійні дисципліни – «Бібліотечні фонди» та «Бібліотечні каталоги», з огляду на відмінності їхніх об’єктів вивчення: бібліотечних фондів як організованої сукупності первинних документів і каталогів як системи вторинної інформації про документи. Такий підхід сприяв подальшому розвитку фондознавства та каталогознавства як окремих науково-прикладних напрямів. За ініціативою Є. Тамма на кафедрі було започатковано підготовку комплексу навчальних посібників для нових навчальних дисциплін. До їх створення залучали викладачів кафедри; Є. Тамм був консультантом, співавтором і науковим редактором видань. Напрацьовані на кафедрі методичні та навчальні матеріали стали підґрунтям для підготовки нових підручників і посібників, зокрема «Бібліотечні фонди» (1993), «Аналітико-синтетична обробка документів» (1996), «Бібліотечні каталоги як ІПС» (2003), «Наукова обробка документів» (Київ, 2006). На початку роботи на кафедрі, у 1950-х рр., Є. Тамм запропонував класифікацію методів комплектування бібліотечних фондів, виокремивши поточне комплектування та докомплектування. Розробляв принципи комплектування фондів, зокрема поглиблював положення про зональне профілювання фондів щодо сільськогосподарської літератури. Досліджував термінологію бібліотечного фондознавства, брав участь у фахових дискусіях, опублікував статтю з цієї проблематики. У 1970-х рр. на кафедрі сформувалася проблемна група з питань фондознавства, до якої увійшли Є. Тамм, В. Мільман, М. Васильченко, згодом – Н. Кушнаренко та А. Соляник. Є. Тамм викладав курс «Бібліотечні фонди». У педагогічній діяльності особливу увагу приділяв змістовності навчального матеріалу, доступності викладу та взаємодії зі студентською аудиторією. Вирізнявся вимогливістю до студентів і послідовністю в оцінюванні їхніх знань. Поряд із фондознавством досліджував питання бібліотечної каталогізації, яким присвятив близько чверті його публікацій. Ініціював створення на кафедрі системи навчальних посібників для самостійного курсу «Бібліотечні каталоги». Під його керівництвом викладачі підготували п’ять посібників, що охоплювали види та систему бібліотечних каталогів, процеси їх організації й ведення. Особливу увагу приділено предметизування документів і предметним каталогам, які на той час були недостатньо висвітлені в централізовано виданих навчальних посібниках. Ці видання продовжили традиції харківської школи предметизації, започаткованої Б. Боровичем у 1920-х рр. Є. Тамм відстежував нові напрями розвитку бібліотечної практики та впроваджував їх у навчальний процес. Одним із перших в СРСР розробив спеціальні курси для студентів старших курсів із бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та Універсальної десяткової класифікації (УДК). Брав участь у підготовці навчальних посібників «Фонди і каталоги недрукованих та аудіовізуальних матеріалів», «Формування фондів технічної літератури і документації» та ін. Сприяв становленню навчальної дисципліни «Аналітико-синтетична обробка документів», яка згодом посіла важливе місце в підготовці фахівців бібліотечної та інформаційної галузі. Педагогів кафедри орієнтував на участь у наукових дослідженнях, зокрема з проблематики системи каталогів бібліотек різних типів, методики викладання фондознавчих і каталогознавчих дисциплін, бібліотечних інформаційно-пошукових систем. Допомагав колегам у визначенні тем дисертаційних досліджень. Упродовж майже 30 років Є. Тамм брав участь в адаптації типових навчальних планів підготовки бібліотечних фахівців до національних умов. У цій роботі співпрацював із деканом бібліотечного факультету В. Витяжковим. У 1970-х рр. вони ініціювали запровадження галузевої спеціалізації в ХДІК, створення навчально-наукового комплексу «Заклади вищої освіти – училища культури – бібліотеки», брали участь у доборі викладацьких кадрів для кафедр факультету. Навчально-наукову й організаційну діяльність Є. Тамм поєднував із редакторською та журналістською роботою. Був одним із засновників міжвідомчого науково-методичного збірника «Бібліотекознавство і бібліографія» (1964–1992), членом його редакційної колегії та автором 20 статей. У 1971–1991 рр. – відповідальний редактор збірника (вип. 10–30). Працював над удосконаленням його структури й тематичного наповнення, запроваджував нові рубрики, зокрема з бібліотечної біографістики, хроніки, бібліографія праць викладачів і співробітників ХДІК за 1947–1970 рр. Залучав до співпраці авторів із різних міст України, сприяв підвищенню теоретичного рівня публікацій. За його ініціативою було підготовлено та розіслано до наукових і обласних бібліотек України пам’ятку з правилами оформлення рукописів. Значну увагу приділяв роботі з авторами-початківцями, допомагаючи їм опановувати засади підготовки наукових статей. В умовах радянської цензури як відповідальний редактор мусив враховувати ідеологічні вимоги до змісту видання. Відстоював необхідність продовження випуску збірника українською мовою. Редакційні та тематичні засади «Бібліотекознавства і бібліографії» були розвинуті в його наступнику – «Віснику Харківської державної академії культури». Наукові інтереси Є. Тамма охоплювали також історію бібліотек, бібліотечної освіти та культурного будівництва в Україні. У 1960–1970-х рр. досліджував історіографію культурного будівництва в УРСР у 1920–1930-х рр., згодом розширивши хронологічні межі дослідження до 1970-х рр. Результати оприлюднив у критико-бібліографічних оглядах, опублікованих у збірнику «Бібліотекознавство і бібліографія» (1970, вип. 9; 1972, вип. 12). У них проаналізував праці 1920–1930-х рр. партійних діячів та бібліотекознавців, зокрема С. Постернака, І. Вугмана, Л. Когана, В. Козловського та ін. Загалом доробок вченого охоплює 20 наукових праць з історіографії культури України. Водночас Є. Тамм з відомих причин був змушений обійти увагою внесок у цей напрям авторів (майже всі вони зазнали репресій) українських часописів «Бібліологічні вісті», «Журнал бібліотекознавства і бібліографії». 17 січня 1970 р. у спеціалізованій ученій раді Харківського державного університету Є. Тамм захистив дисертацію «Культурне будівництво на Україні в радянській історіографії (20-і – початок 30-х рр.)» (науковий керівник – доктор історичних наук, професор І. Шерман) і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. Після захисту його запросили викладати історіографію та історичну бібліографію на кафедрі історіографії, джерелознавства та методики історії історичного факультету ХДУ. Працюючи за сумісництвом, брав участь в обговоренні дисертаційних досліджень кафедри. У 1976–1981 рр. був членом фахової ради ХДУ з історичної спеціальності. Його праці з історіографії стали внеском у дослідження історії бібліотечної справи та бібліотекознавства радянського періоду. У наступні роки Є. Тамм працював над докторською дисертацією з історії розвитку народної освіти в Україні та монографією «Народна освіта та культурно-освітня робота на Україні в радянській історіографії (40-і – середина 70-х рр.)». Через погіршення стану здоров’я завершити дослідження та захистити дисертацію не вдалося. Виступав із доповідями та лекціями на наукових конференціях, нарадах і семінарах. У лютому–березні 1981 р. проходив стажування в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка, де вивчав технології комплектування та опрацювання бібліотечних фондів. Є. Тамм брав участь у становленні бібліотечної освіти в Києві, підтримував професійні та науково-педагогічні зв’язки з викладачами Київського державного інституту культури (КДІК, нині – Київський національний університет культури і мистецтв). До 1968 р. разом із викладачами кафедр бібліотекознавства та бібліотечних фондів і каталогів ХДІК, зокрема Н. Фрідьєвою, Л. Котенко, Д. Кумок, А. Ашукіним та іншими, відвідував Київську філію інституту, де проводив заняття з фахових дисциплін. Плідною була співпраця Є. Тамма з першим ректором КДІК О. Сокальським. Разом із ним і викладачем КДІК, фахівцем із каталогознавства В. Туровим підготував два підручники для культурно-освітніх училищ «Бібліотечні фонди і каталоги» (Харків, 1966. 327 с.; Київ, 1971. 363 с.). Видання містили оригінальний навчальний матеріал і не були перекладами чи адаптаціями московських підручників. Їх тривалий час використовували в навчальному процесі. Є. Тамм був також одним з авторів навчального посібника «Предметний каталог. Система каталогів. Централізована каталогізація» (Харків, 1975), підготовленого в ХДІК. Майже чверть століття керівництва кафедрою Є. Тамм сприяв формуванню харківської бібліотечної наукової школи. Від 1970-х рр. за його підтримки викладачі кафедри, зокрема М. Васильченко, В. Удалова, Н. Кушнаренко, В. Мільман, А. Соляник та інші, вступали до аспірантури й розпочинали наукові дослідження. Він консультував колег щодо вибору напрямів і тем дисертаційних робіт. ![]() Як учасних бойових дій Є. Тамм нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), кількома медалями. Удостоєний почесного знака Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу» (1971). У 1979 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури Української РСР».
Твори
Методи комплектування бібліотечних фондів : лекція для студентів заочного відділення по курсу «Бібліотекознавство» / Харків. держ. бібліот. ін-т ; Є. П. Тамм ; ред. А. А. Ашукін. –Харків, 1958. – 39 с. Бібліотечні фонди і каталоги : посіб. для культ.-освітніх училищ / О. С. Сокальський, Є. П. Тамм, В. М. Туров ; М-во культури Укр. РСР. – Харків: Редакційно видавничий відділ Книжкової палата УРСР, 1966. – 327 с. Бібліотечна справа в Українській РСР в історичній літературі 20-х – початку 30-х рр. / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1970. – Вип. 9. – С. 129–138. Бібліотечні фонди і каталоги : підруч. для культ.-освіт. училищ / О. С. Сокальський, Є. П. Тамм, В. М. Туров. – Київ : Вища школа, 1971. – 363 с. Класифікація творів друку: учб. посіб. / Е. Т. Карачинська, Л. І. Котенко, Д. А. Кумок, Т. Ф. Марченко, Є. П. Тамм ; Харків. держ. ін-т культури. – Харків, 1973. – 158 с. Принципи комплектування фондів радянських бібліотек : лекція для студентів-заочників. – 2-е вид. / Є. П. Тамм. – Харків, 1978. (1971). – 22 с. Радянська система народної освіти на Україні в історичній літературі 20-х – початку 30-х рр. / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1971. – Вип 10. – С. 44–55. Ліквідація неписьменності на Україні в радянській історичній літературі 20-х – початку 30-х років / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1971. – Вип. 11. – С. 121–129. Бібліотечна справа в Українській РСР в історичній літературі 30-х – середини 50-х років / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. –Харків, 1972. – Вип. 12. – С. 129–137. Бібліотечна справа на Україні в історичній літературі (1956–1966 рр.) / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1972. – Вип. 13. – С. 110–120. Класифікація творів друку ; учб. посібник / Е. Т. Карачинська, Л. І. Котенко, Д. А. Кумок,.Т. Ф. Марченко, Є. П. Тамм. – Харків, 1973. – 158 с. Предметний каталог. Система каталогів. Централізована каталогізація : учб. посібник [авт. : Карачинська Е. Т., Котенко Л. І., Кумок Д. А., Марченко Т. Ф., Мільман В. А., Тамм Є. П. ; за заг. ред. Є. П. Тамма]. – Харків, 1975. – 138 с. Фонды и каталоги непечатных и аудиовизуальных материалов в библиотеках : учеб пособие / [ авт. : Котенко Л. И., Кумок Д. А., Мильман В. А., Тамм Е. П. ; ред. Е. П. Тамм]. – Харьков, 1977. – 88 с. Систематизация произведений печати. Систематический каталог: учеб. пособие / Харьков. гос. ин-т культуры ; В. К. Удалова, Э. Т. Карачинская, Д. А. Кумок, Т. Ф. Марченко ; под общ. ред. Е. П. Тамма. – Харьков: [Ин-т культуры], 1982. – 97 с. Корективи до плану : (про підготовку бібліотечних кадрів вищої кваліфікації) / Є. П. Тамм // Культура і життя. – 1979. – 6 верес. – С. 3. Бібліотечна справа в історичній літературі (1967–1979) / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство і бібліографія. – Харків, 1982. – Вип. 22. – С. 117–125. Наукові бібліотеки УРСР в історичній літературі / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1985. – Вип. 25. – С. 101–108. Принципи комплектування бібліотечних фондів сільськогосподарською літературою / Є. П. Тамм // Бібліотекознавство і бібліографія. – Харків, 1988. – Вип. 28. – С. 93–98.
Джерела
Український бібліотекознавець Євген Петрович Тамм (1918–1991) : біобібліогр. нарис / Харк. держ. акад. культури ; за ред. В. В. Сєдих. – Харків, 1998. – 56 с. Васильченко М. Український бібліотекознавець і педагог / Микола Васильченко, Віктор Сєдих, Наталія Тамм (Янович) // Вісн. Кн. палати. – 2009.– № 5. – С. 38–41. Васильченко М. П. Основні етапи розвитку харківської наукової школи бібліотечного фондознавства / М. П. Васильченко, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник // Вісн. Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2011.– Вип. 34. – С. 98–107. Сєдих В. В. Внесок викладачів ХДАК у розвиток бібліотечного каталогознавства / В. В. Сєдих // Вісн. Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2011. – Вип. 34. – С. 107–120. Шейко В.М. Харківська бібліотечна наукова школа : історико-генетичний вимір / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник // Вісн. Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2011. – Вип. 34. – С. 56–73. Куделко С. М. Заметки к творческой биографии Е. П. Тамма или несколько слов о становлении историографии как учебной и научной дисциплины в Харькове / С. М. Куделко // Харк. історіогр. збірник. – 2013. – Вип. 12. – С. 171–180. Новальська Т. В. Видатний український бібліотекознавець Олесій Степанович Сокальський : монографія / Т. В. Новальська, І. В. Черняк. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. – 191 с.
———————————————— |
||